ПАНЦИР

ПА́НЦИР, заст. ПА́НЦЕР, а, ч.

1. Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї. Несуть пани есаули [осавули] Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Шевч., II, 1953, 43); Василько взув постоли, одягнув темну сорочку й кафтан, а поверх них панцир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 303); В складі захисного озброєння багатих скіфів звичайні панцирі з бронзових чи залізних лусок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144); * У порівн. На чорних тинах то тут, то там вимерзала цупка, як панцир, білизна в снігових іскрах (Тют., Вир, 1964, 481); Груди його, як у панцер, були заховані в накрохмалену білу маніжку (Бойч., Молодість, 1949, 74); // перен. Велика кількість однорідних або однакових твердих предметів, які щільно вкривають, облягають собою що-небудь. Волошина спробувала почепити всі медалі.. Вийшов суцільний панцир з великих і маленьких, золотих, срібних і бронзових кружал (Собко, Стадіон, 1954, 67); Адсорбовані частинки [азоту, кисню].. утворюють на поверхні металу суцільний панцир (Знання.., 10, 1966, 2); // чого, перен. Якась риса людської вдачі, поведінки і т. ін., що ніби захищає від чого-небудь. Їй думалось, що, замкнувшись у панцир невразливої байдужості, вона зможе легше витримати жорстокі катування, яким піддасть її ворог (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 128); Слова відскакували від неї, неспроможні пробити холодний панцир відчуження, яким огорнула [Марійка] свою душу, як тільки побачила Ярему (Загреб., Шепіт, 1966, 395).

Крижани́й (льодови́й) па́нцир — льодовий покрив. Цілюща кисню сила вривалася крізь панцир льодовий і рибу на зимовищі живила… (Гонч., Вибр., 1959, 256); Восени бобри затоплюють на дні водойми багато гілля, корою яких живляться взимку, коли річка вкривається товстим крижаним панциром (Наука.., 8, 1959, 34).

2. Твердий покрив тіла деяких тварин (черепах, крокодилів, ракоподібних і т. ін.). Коло гнізда або в дуплах і печерках, де ночують птахи, можна знайти купи хітинових панцирів комах (Корисні птахи.., 1950, 52); Панцир черепахи.

3. Металева обшивка у автомобілів, поїздів, військових кораблів; броня. Батько служив у громадянську війну на бронепоїзді "Червоний месник" в ремонтній бригаді, але не лише ремонтував пошкоджені колії, латав дірки на панцирі, а й стріляв часом із гармати (Ю. Янов., II, 1954, 16); Стоїть він [крейсер] в панцирі стальному; Тепер нахімовці на ньому Проходять практику морську (Нех., Ми живемо.., 1960, 129); // Покрив деяких деталей механізмів, а також проводів. Панцир кабеля.

4. Жорсткий водолазний скафандр, признач. для роботи на великих глибинах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 53.