ПАНОВИТИЙ
Значення пановитий це
ПАНОВИ́ТИЙ, а, е. Гордовитий, пихатий, як пан. До Галі йому не хотілося, бо, правду кажучи, трохи було боязко, щоб пановиті батьки її не вирядили його (Вас., І, 1959, 163); Раз обрали собі люди старшину. От і запишався новий старшина; зробився такий пановитий, що й підступити до його страшно (Україна.., І, 1960, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 47.
Пановитий, а, е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 93.
пановитий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ponoviti | пановитий |
пановитий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| panovytyi | panovytyi | panovytyy |
пановитий Рід - прикметник
пановитий Словоформи слова
| Називний | пановитий | пановита | пановите | пановиті |
| Родовий | пановитого | пановитої | пановитого | пановитих |
| Давальний | пановитому | пановитій | пановитому | пановитим |
| Знахідний | пановитий, пановитого | пановиту | пановите | пановиті, пановитих |
| Орудний | пановитим | пановитою | пановитим | пановитими |
| Місцевий | на/у пановитому, пановитім | на/у пановитій | на/у пановитому, пановитім | на/у пановитих |
пановитий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |