ПАЙДА

ПАЙДА́, и́, ж., діал.

1. Приношення, дарунок. Попові у піст саме, значить, пайда йшла (Сл. Гр.).

2. Щастя, талан. Як нема пайди, то й з хати не йди (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 16.

Пайда, ди, ж.

1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г.

2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 87.