ПАВУЧОК
Значення павучок це
ПАВУЧО́К, чка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до паву́к 1. Невеличкі павучки мотали свою павутину, якісь чорні комашки нестямно бігали (Мирний, IV, 1955, 122); Звичайний павучок сидить у затишному гніздечку та й пускає по вітру своє павутиння (Кучер, Дорога.., 1958, 21).
2. Рід української мережки. Змережування павучками характерне для Поділля й західних областей України (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 9.
Павучок, чка, м.
1) Ум. отъ павук.
2) мн. Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 85.
павучо́к — рід української народної мережки.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 429.
павучок Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| spider | паучок |
павучок Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pavuchok | pavuchok | pavuchok |
павучок Рід - іменник, чоловічий рід, істота
павучок Словоформи слова
| Називний | павучок | павучки |
| Родовий | павучка | павучків |
| Давальний | павучкові, павучку | павучкам |
| Знахідний | павучка | павучків |
| Орудний | павучком | павучками |
| Місцевий | на/у павучку, павучкові | на/у павучках |
| Кличний | павучку | павучки |
павучок Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
павучок в англійській розкладці - gfdexjr
Цитати української літератури з використанням слова павучок
"Нитку павучок пряде -"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак
"Підтягнувши ноженята під крісло, сидів, не займаючись, як звичайно, окружениям, неповорушно, мов той павучок"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку
"Дивився на жовтяки на кущах, павучок висів у повітрі й ворушив лапками; дивився на косо зрізану кудласту хмару над горбами, бачив під ногами траву, що все ще пила з землі сік, — там, нижче, його око уздріло сірі і світло-жовті брили глини."Шевчук Валерiй - Дiм на горi