ОЧУТІТИ
Значення очутіти це
ОЧУТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очу́ти́тися. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї, жалувати стане (Вовчок, І, 1955, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 836.
Очутіти, тію, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 83.
очутіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| achutti | очутіти |
очутіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ochutity | ochutity | ochutity |
очутіти Рід - дієслово, доконаний вид
очутіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | очутію | очутіємо |
| 2 особа | очутієш | очутієте |
| 3 особа | очутіє | очутіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | очутів | очутіли |
| Жіночий рід | очутіла | |
| Середній рід | очутіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | очутіймо | |
| 2 особа | очутій | очутійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | очутівши |
очутіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |