ОЧЕНЯТКА

"Як го було одного вечора не видить, то і вечеряти не ме і виплаче любі свої оченятка, аж нам їй жалко стане"Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Сафат Зінич

"Слуха: крає, насипає, частує, а як вліпила оченятка у ту, мовляв, ступайку, то й одвести несила – на його тільки дивиться, його тільки бачить… А ступайка і не спогляне на безталанночку – упада коло Хапка."Вовчок Марко - Як Хапко солоду відрікся

"Лиця Людмила тепер не бачила, але пам’ятала тільки маленькі, ніби жовтенькі оченятка, що бігали якось на всі боки, та коротеньке підборіддя з кущиками білих волосків."Винниченко Володимир Кирилович - Роботи!

"Та посміхається тонесенькою, як волосинка, посмішечкою, а оченятка без вій, червоні, гостренькі дивляться вбік"Винниченко Володимир Кирилович - «Баришенька»

"Втомленi, втомленi оченятка мої, втомленi бiднi мої, пелюсточки мої блiдi, нiжнi.."Винниченко Владимир - Чорна пантера i бiлий медвiдь

"Весь срібно-сивий, борода патріарха, трошки присушеного апостола, а носик і оченятка, як у цікавого, ненажерного поросяти, — скрізь лізуть, хапають гамкають"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина

"Нарешті Луся винули й загорнули в пелюшки так, що стало видно тільки оранжеві щоки, сині оченятка й пухкі губи"Винниченко Володимир Кирилович - Божки

"— О! — шепотнула Галя; оченятка в неї прибільшилися, а бровенятка вище знялися."Вовчок Марко - Дев’ять братів і десята сестриця Галя

"Зараз, зараз… Втомлені, втомлені оченятка мої, втомлені бідні мої, пелюсточки мої бліді, ніжні… Зараз спатоньки… О, дитино, яка ж ти стала! Ой, яка ж ти стала, бідна моя! (Схиляється і з скорбною любов’ю дивиться на сина)."Винниченко Володимир Кирилович - Чорна Пантера і Білий Медвідь

"Якийсь нюхаючий, шукаючий, рухливий ніс; трошки одтопирчені, сторожкі вуха; пролазливі, живі оченятка"Винниченко Володимир Кирилович - Олаф Стефензон