ОЦІНЮВАТИ

ОЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЦІНИ́ТИ, оціню́, оці́ниш і ОЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось. Посипались питання практичного характеру.. — Як же буде з тим, що тепер у нас? — Хто оцінюватиме наші теперішні хати і все інше? (Ірчан, II, 1958, 397); Одержану кожною бригадою й фермою валову продукцію оцінюють за плановою собівартістю (Колг. Укр., 4, 1958, 10); Приїхав становий, узяли її теличку, оцінували й продали різникові (Мирний, III, 1954, 22).

Оці́нювати (оціни́ти, оцінува́ти) го́лову чию — призначати винагороду за спіймання кого-небудь. [Пшесмицький:] Так, я хотів тебе вбити і, давши оголошення скрізь Котовського шукати, оцінив твою голову у 10 000! (Тич., І, 1957, 267); [Олізар:] Вчора у городі збирався сеймик, оцінували вже там твою голову, мій друже (Вас., III, 1960, 443).

2. Визначати якості, цінність, достоїнства і т. ін. кого-, чого-небудь. Оболонська по-селянському, всебічно оцінювала невістку . Вона і красива, вона і здорова, і розумна, і роботяща (Збан., Переджнив’я, 1960, 278); Чубенко тримав у руці ковану з заліза троянду, оцінював її оком середньовічного цехового майстра (Ю. Янов., II, 1958, 222); Присутні знали, що Сапіга одержав орден у фінську війну, знали про нього й те, з якого року він у комсомолі, а з якого — кандидат партії.. Але всього цього тепер, в окупації, було мало для того, щоб оцінити людину (Гончар, IV, 1960, 92); // Складати уявлення, робити висновок про кого-, що-небудь, визначати суть, характер, значення, роль і т. ін. чогось. Семен Григорович звик кожну річ і кожне явище оцінювати всебічно, з усіх поглядів (Дмит., Розлука, 1957, 28); Брянський одразу розгадав маневр противника й оцінив усю глибину небезпеки (Гончар, III, 1959, 117); Саїд і без слів повнотою оцінував той погляд (Ле, Міжгір’я, 1953, 43); // Розуміти, визнавати достоїнства, позитивні якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь. [Федон:] Він [Меценат] таки знавець великий, справжній! Адже й тебе він перший оцінив (Л. Укр., III, 1952, 434); Діти зразу ж оцінили твердий характер хлопця і його рішучість (Багмут, Щасл. день.., 1951,60); [Карпо:] Спасибі, що оцінувала мою працю (К.-Карий, III, 1961, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 828.