ОЦІННИК
Значення оцінник це
ОЦІ́ННИК, а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. В Харкові Єфименко служив у підкомісії, що вивчала залізничну справу, потім був.. оцінником харківського відділення земельного банку (Вітч., 7, 1965, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 828.
оцінник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| appraiser | оценщик |
оцінник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| otsinnyk | otsinnyk | otsinnyk |
оцінник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
оцінник Словоформи слова
| Називний | оцінник | оцінники |
| Родовий | оцінника | оцінників |
| Давальний | оцінникові, оціннику | оцінникам |
| Знахідний | оцінника | оцінників |
| Орудний | оцінником | оцінниками |
| Місцевий | на/у оціннику, оцінникові | на/у оцінниках |
| Кличний | оціннику | оцінники |
оцінник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |