ОХОТИТИСЯ
Значення охотитися це
ОХО́ТИТИСЯ1, о́чуся, о́тишся, недок., з інфін., розм. Виявляти охоту, бажання до чого-небудь; хотіти, прагнути. — Я ж охотився і обід варити, і волів пасти (Л. Янов., І, 1959, 424).
ОХО́ТИТИСЯ2, о́чуся, о́тишся, недок., розм., рідко. Те саме, що полюва́ти. Кіт Щуку ув інбар [у амбар] охотиться завів… (Бор., Тв., 1957, 184); Побачивши Яреська, Шляховий наче всміхнувся: — Підстерегли вони мене таки. Довго й охотились… (Гончар, II, 1959, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 825.
Охотитися, чуся, тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 80.
охотитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hunt | охотиться |
охотитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| okhotytysia | okhotytysia | okhotytysya |
охотитися Рід - дієслово, недоконаний вид
охотитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | охочуся | охотимося |
| 2 особа | охотишся | охотитеся |
| 3 особа | охотиться | охотяться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | охотитимуся | охотитимемося |
| 2 особа | охотитимешся | охотитиметеся |
| 3 особа | охотитиметься | охотитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | охотився | охотилися |
| Жіночий рід | охотилася | |
| Середній рід | охотилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | охотомося | |
| 2 особа | охотося | охотьтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | охотячись | |
| Минулий час | охотившись |
охотитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |