ОТЧИНА

Значення отчина це

ОТЧИ́НА, и, ж., заст.

1. уроч. Вітчизна. Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам’ятаю цю годину, І плач і стогін мій смутний (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 209); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (Вирган, В розп. літа, 1959, 151).

2. Спадщина від батьків; батьківщина. Василько схопився з місця: — Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 420).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 814.

Отчина, ни, ж. = Отчизна 1. Чуб. V.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 77.

отчина Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
paternalотчина

отчина Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
otchynaotchynaotchyna

отчина Рід - іменник, жіночий рід, неістота

отчина Словоформи слова

Називнийотчинаотчини
Родовийотчиниотчин
Давальнийотчиніотчинам
Знахіднийотчинуотчини
Оруднийотчиноюотчинами
Місцевийна/у отчиніна/у отчинах
Кличнийотчиноотчини

отчина Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

отчина в англійській розкладці - jnxbyf