ОТУПІЛИЙ
Значення отупілий це
ОТУПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до отупі́ти. Вони стали на ганку, з жалем дивлячись, як горда нескорена сила ішла під багнетом байдужого, отупілого на людських стражданнях тюремника (Стельмах, І, 1962, 452); // у знач. прикм. Отупілі солдафони, есесівці.. перестали набридати Дмитрові (Коз., Гарячі руки, 1960, 62).
2. у знач. прикм. Який виражає тупість, отупіння. Від очей Таубенфельда не сховались загнані, отупілі очі [людей], зігнуті в нелюдській втомі спини, кволі помахи лопат (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 813.
отупілий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| otopi | отупілий |
отупілий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| otupilyi | otupilyi | otupilyy |
отупілий Рід - прикметник
отупілий Словоформи слова
| Називний | отупілий | отупіла | отупіле | отупілі |
| Родовий | отупілого | отупілої | отупілого | отупілих |
| Давальний | отупілому | отупілій | отупілому | отупілим |
| Знахідний | отупілий, отупілого | отупілу | отупіле | отупілі, отупілих |
| Орудний | отупілим | отупілою | отупілим | отупілими |
| Місцевий | на/у отупілому, отупілім | на/у отупілій | на/у отупілому, отупілім | на/у отупілих |
отупілий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
отупілий в англійській розкладці - jnegskbq
Цитати української літератури з використанням слова отупілий
"Отупілий, з головою поринувши в муку, що й на мить не одступалась од нього, просидів Калинка не годину чи дві, а, як йому здавалося, вічність."Дімаров Анатолій Андрійович - Чорний ворон