ОТРЯХУВАТИЙ
Значення отряхуватий це
ОТРЯ́ХУВАТИЙ, а, е, діал. Задирливий, розбишакуватий. — А ти не даремно ганиш парубка? — заступилась Христина за Юрія, бо хоч він був і отряхуватим хлопцем, але ще ні одна дівчина не зобижалась на нього, хіба що Зося (Стельмах, І, 1962, 279); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 49); Лукаве, отряхувате личко.. привітно схилилось до самого мого вуха (Вас., І, 1959, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 812.
отряхуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| trachomati | отряхуватий |
отряхуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| otriakhuvatyi | otriakhuvatyi | otryakhuvatyy |
отряхуватий Рід - прикметник
отряхуватий Словоформи слова
| Називний | отряхуватий | отряхувата | отряхувате | отряхуваті |
| Родовий | отряхуватого | отряхуватої | отряхуватого | отряхуватих |
| Давальний | отряхуватому | отряхуватій | отряхуватому | отряхуватим |
| Знахідний | отряхуватий, отряхуватого | отряхувату | отряхувате | отряхуваті, отряхуватих |
| Орудний | отряхуватим | отряхуватою | отряхуватим | отряхуватими |
| Місцевий | на/у отряхуватому, отряхуватім | на/у отряхуватій | на/у отряхуватому, отряхуватім | на/у отряхуватих |
отряхуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |
отряхуватий в англійській розкладці - jnhz[edfnbq
Цитати української літератури з використанням слова отряхуватий
"Чубань отряхуватий, охочий до всяких витівок, почуваючи веселу підтримку товариства, він таки зачепить Мину Омельковича, вічного свого опонента:"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря