ОСЯТРИНА

ОСЯТРИ́НА, и, ж., діал. Осетрина. — А що ж ви, пак, везете? — принюхувався пан обозний.. — Чорноморського по́лову рибу, — відмовив отаман ватаги.. — Носом чую, що рибу, — мовив обозний, ідучи поряд з отаманом. — Осятрину? В’ялену? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 796.

Осятрина, ни, ж. = Осетрина. Понавозють було…. кав’яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 74.