ОСЬМИНА

ОСЬМИ́НА, и, ж., діал.

1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (Укр. поети-романтики.., 1968, 552).

2. Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара). Кожен до своєї ниви взявся і там-таки по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (Головко, II, 1957, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 798.

Осьмина, ни, ж. = Восьмина. А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину. Мкр. Н. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 74.

осьми́на = осьму́ха (восьму́ха) = осьму́шка —

1) давня міра хміль­них напоїв і сипких тіл, що дорів­нювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки та ін.). А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (пісня); Хто пив тут більш од усіх сивухи І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (І. Котляревський);

2) народна мі­ра землі, що дорівнює восьмій час­тині десятини;

3) тільки осьму́ха (восьму́ха) — восьма частина фун­та. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотири осьмухи, то й буде пів-хунта (Словник Грінченка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 425.