ОСУДЖАТИ
Значення осуджати це
ОСУДЖА́ТИ див. осу́джувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 793.
Осуджати, джа́ю, єш, сов. в. осуди́ти, джу́, диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 73.
осуджати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sujati | осуджати |
осуджати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| osudzhaty | osudzhaty | osudzhaty |
осуджати Рід - дієслово, недоконаний вид
осуджати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | осуджаю | осуджаємо |
| 2 особа | осуджаєш | осуджаєте |
| 3 особа | осуджає | осуджають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | осуджатиму | осуджатимемо |
| 2 особа | осуджатимеш | осуджатимете |
| 3 особа | осуджатиме | осуджатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | осуджав | осуджали |
| Жіночий рід | осуджала | |
| Середній рід | осуджало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | осуджаймо | |
| 2 особа | осуджай | осуджайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | осуджаючи | |
| Минулий час | осуджавши |
осуджати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |