ОСТОВПІЛИЙ
Значення остовпілий це
ОСТОВПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до остовпі́ти. Спинився я на хвильку остовпілий, Наслухав, як ярмо засніжене скрипить (Рильський, Поеми, 1957, 24); Кінь завмер. Він стояв, як укопаний, немов остовпілий від подиву (Збан., Крил. гонець, 1953, 9).
2. у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що-небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). Калинович стояв у своїм кутику заглушений, остовпілий, безтямний (Фр., VI, 1951, 344); Вхопив [дід] з кілка шапку і вийшов з хати. Вражений з несподіванки Остап мовчав остовпілий (Гр., II, 1963, 459); // Який нічого не виражає; застиглий (про погляд, очі). Вона посміхнулася ще глузливіше і відвела очі. В чужих, остовпілих очах [фашистів] вона не знайшла честі (Тют., Вир, 1964, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 787.
остовпілий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| octopi | остовпілий |
остовпілий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ostovpilyi | ostovpilyi | ostovpilyy |
остовпілий Рід - прикметник
остовпілий Словоформи слова
| Називний | остовпілий | остовпіла | остовпіле | остовпілі |
| Родовий | остовпілого | остовпілої | остовпілого | остовпілих |
| Давальний | остовпілому | остовпілій | остовпілому | остовпілим |
| Знахідний | остовпілий, остовпілого | остовпілу | остовпіле | остовпілі, остовпілих |
| Орудний | остовпілим | остовпілою | остовпілим | остовпілими |
| Місцевий | на/у остовпілому, остовпілім | на/у остовпілій | на/у остовпілому, остовпілім | на/у остовпілих |
остовпілий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
остовпілий в англійській розкладці - jcnjdgskbq
Цитати української літератури з використанням слова остовпілий
"А Михайло-семиліток проїхав проміж нарід, що з дива стояв, наче остовпілий, і приїхав під Золоті ворота"Лотоцький Антін Львович - Михайло семиліток
"Вражений з несподіванки Остап мовчав остовпілий"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"Герман зирнув на дату письма: ще передучора! А телеграми не було, — значить, нічого! Він довгу хвилю стояв мов остовпілий, сам не знаючи, що з ним діється"Франко Іван Якович - Борислав сміється
"Мовчав остовпілий, бідолаха, ніяк не міг до тями прийти; зрештою вимовив: «Останнє! Тепер — всім кінець!..»"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь
"Максим сидів, мов остовпілий, не зводячи очей із Мирослави"Франко Іван Якович - Захар Беркут
"Але ось чутно кроки, і на баштовий мур зійшов стурбований Корецький і зупинився, мов остовпілий…"Старицький Михайло Петрович - Облога Буші