ОСОЛОНЦЮВАННЯ

ОСОЛОНЦЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. осолонцюва́тися 1. Найчастіше при недостатній кількості кальцію відбувається осолонцювання солончакових грунтів (Хлібороб Укр., 7, 1966, 20).

2. спец. Насичення грунтів натрієвою сіллю для поліпшення їх водонепроникності (у зрошувальних каналах, водоймах, земляних дамбах і т. ін.). На каналах з більш пологими відкосами, де швидкість руху води невелика, можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання (Наука.., 2, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 781.