ОСНОВА

ОСНО́ВА, и, ж.

1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (Стор., І, 1957, 263); Були тут і грубі деревини, сантиметрів по сорок завширшки — на основу та на стовпи, і тонші — на оструб (Мур., Бук. повість, 1959, 31); Попускаючи мотуз, Яків потроху відходив від основи димаря вбік (Вол., Наддн. висоти, 1953, 10); По всій Україні несучою основою для перекриття є дерев’яна балка (Дерев. зодч. Укр., 1959, 61); // Грунт, на якому закладається будівля, споруда. Основою земляної греблі може бути будь-який грунт (Довідник сіль. будівельника, 1956, 25); // Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого-небудь. А тополька росла. Зелена від самої основи до наймолодших пагінців (Жур., Звич. турботи, 1960, 91); Всі види капусти порівняно легко утворюють на.. основі стебла додаткове коріння (Овоч., 1956, 194).

2. перен. Те, на чому що-небудь грунтується, тримається, базується. Пролетаріат є класовою основою держави, яка здійснює перехід від капіталізму до соціалізму (Ленін, 33, 1951, 157); Політичну основу СРСР становлять Ради депутатів трудящих (Конст. СРСР, 1963, 3); // Головна складова частина чого-небудь; серцевина, ядро. Основу військ директорії.. складали селянські маси, втягнені в петлюрівський рух лише виром подій (Смолич, V, 1959, 262); Є двадцять бійців. Це — основа загону (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 241); // Найважливіша частина змісту чого-небудь. Науковою основою виховання молодого покоління, підкреслював В. І. Ленін, є нерозривна єдність теоретичного навчання і практичної діяльності (Ком. Укр., 4, 1970, 60); Основу, "душу" образотворчого мистецтва, так само як і інших видів мистецтва — театру, кіно, музики, — становить художній образ (Наука.., ІІ, 1962, 26); // тільки мн. Головні засади, підвалини чого-небудь (моралі, поведінки і т. ін.). Він .. мало не плакав, коли міцні, здавалось, як мур, основи старої віри хитались і падали під новим словом (Коцюб., II. 1955, 141); Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій та зрушення основ (Смолич, Мир.., 1958, 33); // тільки мн. Провідні принципи, правила, якими хто-небудь постійно керується в житті, діяльності. Є доля правди в словах дружини, але є і залізна логіка його життя: попустити своє годиться тільки тоді, коли це приносить користь. Відступиш від цих основ — і станеш на слизький шлях жінчиних родичів (Стельмах, І, 1962, 286); // Джерело, база виникнення, розвитку чого-небудь. Багато легенд, як не раз пересвідчувалися вчені, мають реальну основу (Знання.., 3, 1969, 13); Створення троїстої музики — велике досягнення в музичному житті простого люду, основа розвитку інструментальної народної музики (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 159).

Бра́ти (взя́ти) за осно́ву; Кла́сти (покла́сти) в осно́ву чого — брати що-небудь за вихідне положення. В кожному сонячному календарі за основу беруть тропічний рік (Астр., 1956, 41); В основу сонати Михайло Лукич поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені та узагальнені (Дмит., Розлука, 1957, 104); Заклада́ти (закла́сти) осно́ви див. заклада́ти; Лежа́ти в осно́ві чого; Ляга́ти (лягти́) в осно́ву чого; Става́ти (ста́ти) за осно́ву (осно́вою) чого — бути (стати) головним, визначальним елементом у виникненні, створенні чого-небудь. В основі їх [Квітневих тез] лежала теорія про можливість перемоги соціалізму спочатку в одній, окремо взятій, країні (Біогр. Леніна, 1955, 160); Матеріалів, що могли б лягти в основу [фільму "Щорс"],.. було недостатньо (Довж., III, 1960, 300); Пушкін бачив.. втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів… Цей епізод став, як відомо, за основу поеми "Братья-разбойники" (Рильський, V, 1962, 35); На осно́ві чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на що-небудь. Пісні про народні страждання, про народні прагнення, про народний гнів цікавили Пушкіна. Недарма він на основі цих пісень написав свої вірші про благородного повстанця проти царського ярма — Степана Разіна (Рильський, X, 1962, 220); На основі успіхів у розвитку соціалістичної економіки, науки і техніки підвищився далі матеріальний добробут і культурний рівень нашого народу (Ком. Укр., 1, 1960, 3); Осно́ва осно́в — найважливіше серед важливого. Все це так складно, думає Ліна, так нелегко добутись до основи основ… збагнути природу людську… (Гончар, Тронка, 1963, 281); Пролетарський інтернаціоналізм є основою основ усієї діяльності марксистсько-ленінських партій, їх взаємовідносин (Ком. Укр., 8, 1969, 9).

3. тільки мн. Найважливіші, вихідні положення чого-небудь (науки, теорії і т. ін.). А наша школа повинна давати мо́лоді основи знання, уміння виробляти самим комуністичні погляди, повинна робити з них освічених людей (Ленін, 41, 1974, 299); Учені Академії наук УРСР займають провідне місце в розробленні теоретичних основ електрозварювання (Ком. Укр., 2, 1965, 43); Основи законодавства; // Навчальний предмет, змістом якого є сукупність найважливіших відомостей з певної галузі науки. Основи електротехніки; Основи диригування.

4. Головна умова, запорука чого-небудь. — Праця — то перша основа життя (Фр., II, 1950, 122); — Міцний сон — основа здоров’я, — несподівано.. сказав Гриша (Собко, Скеля.., 1961, 59); Основою культури є освіта, грамотність народу (Наука.., 11, 1958, 1); // Визначальна риса, ознака чого-небудь. Меланхолійний сум, що вибитий на всім, що нагадує оцей нещасний народ, був і в неї основою характеру (Коб., І, 1956, 375); Народність і реалізм становили основу творчості Шевченка, його матеріалістичного світогляду і творчого методу (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 29).

5. Подовжні нитки в тканині, а також пряжа для них. Правда, що й сама вона невсипуче працює, — що собі то й собі, а то й людям: тому візьметься півмітка напрясти, тому моток, тому оснує основу, хворого одвідає (Мирний, IV, 1955, 213); * Образно. Сонце вже підбилося вгору, веселе і грайливе. Воно щедро ллє на землю своє золоте світло, снує на небесне мотовило золоту свою основу (Збан., Ліс. красуня, 1955, 164).

6. спец. Хімічна сполука, що утворює з кислотами сіль. Складна речовина, молекула якої складається з одного атома металу і одної або кількох гідроксильних груп, називається основою (Хімія, 7, 1956, 86).

7. мат. Сторона геометричної фігури або площина геометричного тіла, перпендикулярна до їх висоти. Пірамідою називається многогранник, в якого одна грань, що називається основою, є який-небудь многокутник, а всі інші грані, що називаються бічними, — трикутники, які мають спільну вершину (Геом., II, 1954, 37); Паралельні сторони трапеції.. називаються її основами (Геом., І, 1956, 58).

8. лінгв. Частина слова, що є носієм його основного значення. Частина слова, що залишається незмінною в різних сполученнях його з іншими словами, зветься йога основою (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 292); Всі морфеми разом, за винятком флексії, або закінчення, становлять основу слова (Сл. лінгв. терм., 1957, 96).

9. заст., рідко. Заснування. Отже, як не давно Піски постали, що вже почала вивітрюватись і людська пам’ять про їх основу, та людська пам’ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Мирний, І, 1949, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.

Основа, ви, ж.

1) Ткацкое: основа. Шух. І. 255. МУЕ. III. 13. Чія основа — аби моє поткання. Ном. № 9702.

2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. Мик. 480. Черн. у.

3) Основа, основаніе. Ум. Оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця. Г. Барв. 449. Ном. № 7547. Чуб. IV. 521.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 69.