ОСКОМИТИ
Значення оскомити це
ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Стало в піт його вкидати. Почало оскомити (Воскр., З перцем!, 1957, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 769.
Оскомити, млю, миш, гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 68.
оскомити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ecomici | оскомити |
оскомити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oskomyty | oskomyty | oskomyty |
оскомити Рід - дієслово, недоконаний вид
оскомити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | оскому | оскомимо |
| 2 особа | оскомиш | оскомите |
| 3 особа | оскомить | оскомать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | оскомитиму | оскомитимемо |
| 2 особа | оскомитимеш | оскомитимете |
| 3 особа | оскомитиме | оскомитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | оскомив | оскомили |
| Жіночий рід | оскомила | |
| Середній рід | оскомило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | оскомімо | |
| 2 особа | оскоми | оскоміть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | оскомячи | |
| Минулий час | оскомивши |
оскомити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |