ОРУДНИК
Значення орудник це
ОРУ́ДНИК, а, ч., рідко.
1. Те саме, що ору́да́р.
2. Той, хто є знаряддям у чиїх-небудь руках; виконавець чужої волі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 750.
Орудник, ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 64.
орудник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Rudnik | орудник |
орудник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| orudnyk | orudnyk | orudnyk |
орудник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
орудник Словоформи слова
| Називний | орудник | орудники |
| Родовий | орудника | орудників |
| Давальний | орудникові, оруднику | орудникам |
| Знахідний | орудника | орудників |
| Орудний | орудником | орудниками |
| Місцевий | на/у оруднику, орудникові | на/у орудниках |
| Кличний | оруднику | орудники |
орудник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |