ОПРИЧНИК
Значення опричник це
ОПРИ́ЧНИК, а, ч., іст. Дворянин, що служив в опричнині (у 3 знач.). Шибанів мовчав, омлівавши. З ноги Кров бігла червоним патьоком; А цар на спокійливе око слуги Дивився пильнуючим оком. Стояв нерухомо опричників ряд (Граб., І, 1959, 305); Вотчини були взяті "на государя" (тобто конфісковані) і роздані дворянам-опричникам, з яких було створено особливе слухняне царю військо (Іст. СРСР, І, 1957, 122); // перев. мн., перен. У дореволюційній Росії — царська поліція, жандармерія. ..каторга не залякає робітників, ватажки яких не боялись умирати у відкритій вуличній сутичці з царськими опричниками (Ленін, 5, 1969, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 729.
опричник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Oprichnik | опричник |
опричник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oprychnyk | oprychnyk | oprychnyk |
опричник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
опричник Словоформи слова
| Називний | опричник | опричники |
| Родовий | опричника | опричників |
| Давальний | опричникові, опричнику | опричникам |
| Знахідний | опричника | опричників |
| Орудний | опричником | опричниками |
| Місцевий | на/у опричнику, опричникові | на/у опричниках |
| Кличний | опричнику | опричники |
опричник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
опричник в англійській розкладці - jghbxybr
Цитати української літератури з використанням слова опричник
"Здавши ж і діставши розписку, блискучий опричник навіть не глянув ні на кого, посвистуючи, геть вийшов"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Київський опричник стискав і стискав перемислянського купця, аж поки той видихнувся."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"В лице опричник царський…"Багряний Іван Павлович - Антон-Біда — Герой Труда