ОПОВІДАЧ
Значення оповідач це
ОПОВІ́ДА́Ч, і́дача́, ч.
1. Той, хто оповідає що-небудь, розповідає про щось. Оповідач вів себе нахабно, не турбуючись, що його іноді слухають люди, які не співчувають йому (Гжицький, Вел. надії, 1963, 18); // Той, хто вміє гарно, майстерно розповідати що-небудь. Він розказував їх [народні анекдоти] чудовою українською мовою, плавкою, повною квіток поезії, чому позавидував би найкращий оповідач (Н.-Лев., І, 1956, 442); За спогадами сучасників, автор "Енеїди" був живою, дотепною людиною, майстерним оповідачем (Ком. Укр., 9, 1969, 88); // Письменник, який володіє мистецтвом викладу. Наум Тихий — поет. Роман "У дорогу виходь на світанні" — перший його прозовий твір. Перший, але, треба сподіватися, не останній, бо в ньому виявився цікавий оповідач з іскоркою того сердечного горіння, без якого взагалі неможлива художня творчість (Вітч., 2, 1961, 193); // Артист або учасник художньої самодіяльності, що виступає перед глядачами з читанням оповідань. Виступали оповідачі, танцюристи, показали свою майстерність.. гімнасти (Кучер, Чорноморці, 1956, 63).
2. Той, хто оповідає казки, анекдоти та ін. фольклорні твори. Щодо народних оповідачів, то їх виступи, які здебільшого мають характер імпровізацій, слід записувати з такою ж фонографічною точністю, як і пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 718.
Оповідач, ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 58.
оповідач Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the narrator | рассказчик |
оповідач Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| opovidach | opovidach | opovidach |
оповідач Рід - іменник, чоловічий рід, істота
оповідач Словоформи слова
| Називний | оповідач | оповідачі |
| Родовий | оповідача | оповідачів |
| Давальний | оповідачеві, оповідачу | оповідачам |
| Знахідний | оповідача | оповідачів |
| Орудний | оповідачем | оповідачами |
| Місцевий | на/у оповідачі, оповідачу, оповідачеві | на/у оповідачах |
| Кличний | оповідачу | оповідачі |
оповідач Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
оповідач в англійській розкладці - jgjdslfx
Цитати української літератури з використанням слова оповідач
"Оповідач, видно, й сам не знає, але щоб не показати того, цмокає язиком, хмикає і робить такий вигляд, ніби це дуже небезпечно говорити."Винниченко Володимир Кирилович - На пристані
"Оповідач так захопив художника, що в нього виникла думка — увічнити запорожця в бою"Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів
"Він розказував їх чудовою українською мовою, плавкою, повною квіток поезії, чому позавидував би найкращий оповідач"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари
"28, де Бог велить тим першим людям плодити ся і множити ся, і з того, що зараз потім сей оповідач переходить до вичислювання потомства тих перших людий (диви гл"Франко Іван Якович - Сотвореннє Cьвіта
"Оповідач побачив, що втратив вважливих слухачів, замовк, а далі й сам незчувся, як пристав до їх"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах
"Весь час оповідач трохи сумовито підсміюється над тим парубійком, однак усі почувають, що це він розповідає про себе"Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"— і оповідач майнув пальцями лівої долоні"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"— Напевно, земляк, — відповів оповідач"Багряний Іван Павлович - Огненне коло
"А оповідач, повівши лукавим оком на нього, закінчує:"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Інший оповідач — дід Орел про урочище Канциберівщина й озеро Канциберівське так розказував:"Кащенко Адріан Феофанович - Великий Луг запорозький