ОПАХАЛО

ОПАХА́ЛО, а, с.

1. Те саме, що ві́яло 1. Він сидить, немов камінний ідол під опахалами з барвистих пер (Л. Укр., І, 1951, 252).

2. Пластинчаста частина пера птахів. У контурному пері розрізняють стрижень і по боках його опахало (Зоол., 1957, 104).

3. астр. Частина сонячної корони у вигляді пташиного пера або віяла під час затемнення Сонця. Під час сонячного затемнення.. вчені вивчали структуру сонячної корони і поляризацію світла в окремих корональних опахалах (Наука.., 9, 1962, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 704.

опаха́ло — старовинне віяло, перев. великих розмірів (з гілок, пір’я та ін.), яким у спеку обвівали сановитих осіб.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 419.