ОМРІЮВАТИ
Значення омріювати це
ОМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМРІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.
1. Виношувати в думках; плекати мрію про кого-, що-небудь. Ти омріював не раз любов — Дорогої, жданої дружини (Турч., Земле моя.., 1961, 36); Омріяв образи і тему: Щодня трудився до зорі… І написав поет поему! Надрукував її в "Дніпрі" (С. Ол., Вибр., 1959, 175).
2. Дуже чекати, сподіватися чого-небудь; прагнути до чого-небудь. У дні, які народ омріяв, — Бурхливі, світлі, трудові, — Шле голос ясночолий Київ Зореувінчаній Москві (Рильський, Мости, 1948, 35); Цю землю вистраждали ми, Омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (Гонч., Вибр., 1959, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 695.
омріювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
dream | мечтать |
омріювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
omriiuvaty | omriiuvaty | omriyuvaty |
омріювати Рід - дієслово, недоконаний вид
омріювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омріюю | омріюємо |
2 особа | омріюєш | омріюєте |
3 особа | омріює | омріюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омріюватиму | омріюватимемо |
2 особа | омріюватимеш | омріюватимете |
3 особа | омріюватиме | омріюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | омріював | омріювали |
Жіночий рід | омріювала | |
Середній рід | омріювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омріюймо | |
2 особа | омріюй | омріюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | омріюючи | |
Минулий час | омріювавши |
омріювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 5 | 4 |