ОЛИВНИЙ

ОЛИ́ВНИЙ, а, е.

1. Прикм. до оли́ва 1. До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 109); Шумить верховіття оливного гаю, — З мого забуття прокидає мене… (Крим., Вибр., 1965, 53).

Оли́вна гі́лка — гілка дерева оливи як символ згоди, миру. [Мартіан: ] Чи ж найпочесніше у світі — лавр? Шановний дуб, оливна гілка миру, свячена пальма — чи ж не рівноправні вони славутнім лаврам? (Л. Укр., III, 1952, 291).

2. Який діє на оливі, заправлений оливою (у 2 знач.). Оливна лампа.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 688.

Оливний, а, е.

1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу.

2) Масличный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 52.