ОКРИВІТИ
Значення окривіти це
ОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати кривим. Був він невдачливий: що не здумає, що не зробить — все на діло не йде: .. загнав кобилу з возом у болото, щоб колесо замокло, — кобила окривіла..; пустив поле під сіно, сіно подешевшало (Григ., Вибр., 1959, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 679.
Окривіти, вію, єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 50.
окривіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| arrive | окривіти |
окривіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| okryvity | okryvity | okryvity |
окривіти Рід - дієслово, доконаний вид
окривіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окривію | окривіємо |
| 2 особа | окривієш | окривієте |
| 3 особа | окривіє | окривіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | окривів | окривіли |
| Жіночий рід | окривіла | |
| Середній рід | окривіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окривіймо | |
| 2 особа | окривій | окривійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | окривівши |
окривіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |