ОКРИВАТИСЯ

ОКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док., рідко.

1. Те саме, що покрива́тися 1. Усю зиму не виділи хлопці льоду на ріці. Калабані на селищу окрилися були.. льодовою старкою [кіркою] з ночі, та й то рано гуси проламали (Ков., Світ.., 1960, 118); // Огортатися, обкутуватися, оповиватися чим-небудь. А воно [сонце], в царственній порфірі, з променистим німбом доокола, тихо спускається вниз, окриваючися .. хмарами (Хотк., І, 1966, 80).

Окрива́тися (окри́тися) сла́вою див. сла́ва.

2. Наповнюватися, насичуватися чим-небудь (про звуки, запахи і т. ін.). Панські степи окривалися наймитською косарською піснею (Мирний, IV, 1955, 241).

3. перен. Перейматися яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. Весь край окрився жалобою (Фр., IV, 1950, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 679.

Окриватися, ва́юся, єшся, сов. в. окритися, криюся, єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Мир. Пов. І. 132. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. К. Досв. 25. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак. К. ПС. 66.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 50.