ОКЛИК
Значення оклик це
О́КЛИК, у, ч.
1. Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. — Сержант Орлюк! — почув він генералів оклик, коли вже причинив двері (Довж., І, 1958, 309); На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми (Тют., Вир, 1964, 469); * Образно. Повна емансипація особи автора з рамок схоластики, повний розрив з усяким шаблоном.. — се характерний, пануючий оклик наших часів (Фр., XVI, 1955, 249).
2. Голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття. Не ревіли роги, не лунали веселі оклики по тій новій побіді (Фр., VI, 1951, 16); З майдану доносилися крики дружинників. У цих окликах звучало спершу здивування, потім жаль, а вкінці лютість, гнів, жадоба помсти (Оп., Іду.., 1958, 86); Першу хвилину вони розглядали один одного, вигукуючи односкладові оклики (Коп., Лейтенанти, 1947, 168).
3. перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию-небудь увагу. Німий оклик одними очима не забарився перейти в нестямну бурю крику (Мирний, III, 1954, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.
оклик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hail | оклик |
оклик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oklyk | oklyk | oklyk |
оклик Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
оклик Словоформи слова
| Називний | оклик | оклики |
| Родовий | оклику | окликів |
| Давальний | окликові, оклику | окликам |
| Знахідний | оклик | оклики |
| Орудний | окликом | окликами |
| Місцевий | на/у оклику | на/у окликах |
| Кличний | оклику | оклики |
оклик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
оклик в англійській розкладці - jrkbr
Цитати української літератури з використанням слова оклик
"— Пора! — здалека почувся оклик в льоху"Старицький Михайло Петрович - Облога Буші
"— Хто їде? — лунав із хащі тихий оклик."Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми, в білих вовняних шкарпетках на маленькій нозі"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Німий оклик одними очима не забарився перейти в нестямну бурю крику, коли співачка почала показувати, як вона стирала сорочку"Мирний Панас - Повія
"Вистрілить оклик півня, мов ранішній ряст."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Вітражі й пейзажі
"Оклик Федора Скелi "зупинiться!" наздогнав їх побiля самiсiньких дверей"Михановский Владимир - Оранжеве серце
"Оклик виривався їй з уст, однак вона притисла руки ще сильніше до лиця, заціпила зуби, хотіла бути спокійною… О, боже, спокійною!."Кобилянська Ольга Юліанівна - Людина
"А корба невпинно махає своїми крилами, линва невпинно сховзується звалу, — він тоне, тоне повільно, тихо… Йому дух захапує, — дрижачим голосом кричить своїм товаришам на прощання звичайний гірницький оклик:"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Лже-патетичний оклик Демостена."Ольжич Олег - «Заходить сонце…»
"І ріка несла цей оклик вниз по течії, до моря"Хвильовий Микола - Санаторійна зона