ОКЛАДНИК
Значення окладник це
ОКЛА́ДНИК, а, ч., іст. Той, хто обкладає податком. Різноманітність розцінок податків давала змогу окладникам оподатковувати на свій розсуд та зловживати своїм службовим становищем (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.
Окладник, ка, м. = Раст. Буркун. Вх. Пч. І. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 47.
окладник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Okladnikov | окладник |
окладник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| okladnyk | okladnyk | okladnyk |
окладник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
окладник Словоформи слова
| Називний | окладник | окладники |
| Родовий | окладника | окладників |
| Давальний | окладникові, окладнику | окладникам |
| Знахідний | окладника | окладників |
| Орудний | окладником | окладниками |
| Місцевий | на/у окладнику, окладникові | на/у окладниках |
| Кличний | окладнику | окладники |
окладник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |