ОЗОРЮВАТИ
Значення озорювати це
ОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., поет. Те саме, що осява́ти. Палай, наше вогнище, тепле і рідне..! Ти всюди нам світиш, ти всюди нам видне, Озорюєш нам ти дороги у світ! (Бичко, Вогнище, 1959, 11); Вітчизно рідна, земле наша, мамо, ми над тобою небо голубе озоримо (Гонч., Вибр., 1959, 233); * Образно. Рідний край мій уже озорив Промінь щастя на довгі віки (Воронько, Драгі.., 1959, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 658.
озорювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| azorubine | озорювати |
озорювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ozoriuvaty | ozoriuvaty | ozoryuvaty |
озорювати Рід - дієслово, недоконаний вид
озорювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озорюю | озорюємо |
| 2 особа | озорюєш | озорюєте |
| 3 особа | озорює | озорюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озорюватиму | озорюватимемо |
| 2 особа | озорюватимеш | озорюватимете |
| 3 особа | озорюватиме | озорюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | озорював | озорювали |
| Жіночий рід | озорювала | |
| Середній рід | озорювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озорюймо | |
| 2 особа | озорюй | озорюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | озорюючи | |
| Минулий час | озорювавши |
озорювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |