ОЗИРАТИ
Значення озирати це
ОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що огляда́ти 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Гр., II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Шевч., І, 1963, 246); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Гончар, II, 1959, 106); Влітку з вежі можна озирати весь урожай щедрої степової землі (Добр., Тече річка.., 1961, 11); Пріська підвела голову й озирнула хату (Л. Янов., І 1959 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 654.
Озирати, ра́ю, єш, сов. в. озирну́ти, ну́, не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 45.
озирати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
operati | озирати |
озирати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
ozyraty | ozyraty | ozyraty |
озирати Рід - дієслово, недоконаний вид
озирати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираю | озираємо |
2 особа | озираєш | озираєте |
3 особа | озирає | озирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озиратиму | озиратимемо |
2 особа | озиратимеш | озиратимете |
3 особа | озиратиме | озиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озирав | озирали |
Жіночий рід | озирала | |
Середній рід | озирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираймо | |
2 особа | озирай | озирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озираючи | |
Минулий час | озиравши |
озирати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 4 | 3 |
озирати в англійській розкладці - jpbhfnb
Цитати української літератури з використанням слова озирати
"Я не питав більше, але почав і сам переходячих цікаво озирати"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку