ОДІДИЧИТИ
Значення одідичити це
ОДІДИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., заст. Успадкувати. Тамті кути села не мають тих лісових навичок, а ці одідичили по предках (Стеф., І, 1949, 259); І ми здвигнули плечима, бо це виконуємо найкраще. В цьому здвигненні вся безпомічність наша і одідичили ми її по наших батьках (Ірчан, II, 1958, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 630.
Одідичити, чу, чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 40.
одідичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| odditity | одідичити |
одідичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| odidychyty | odidychyty | odidychyty |
одідичити Рід - дієслово, доконаний вид
одідичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | одідичу | одідичимо |
| 2 особа | одідичиш | одідичите |
| 3 особа | одідичить | одідичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | одідичив | одідичили |
| Жіночий рід | одідичила | |
| Середній рід | одідичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | одідичмо | |
| 2 особа | одідич | одідичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | одідичивши |
одідичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |