ОДЯГАТИСЯ

ОДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОДЯГТИ́СЯ і ОДЯГНУ́ТИСЯ, одягну́ся, одя́гнешся; мин. ч. одя́гся, ла́ся, ло́ся і одягну́вся, ну́лася, лося; док.

1. у що і без додатка. Покривати себе яким-небудь одягом. Наум хутко достав нову свиту, новий пояс, одягається, підперізується (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Погас місяць, горить сонце. Гайдамаки встали, Помолились, одяглися (Шевч., І, 1963, 77); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм, в якому звик працювати після роботи в школі (Томч., Готель.., 1960, 39); *Образно. Щороку вона [груша] знову.. квітла, одягалася в зелені шати, обіцяючи холодок натрудженій людині, а сільській дітворі — груші (Томч., Готель.., 1960, 51); // Добирати і носити одяг за певним смаком, модою і т. ін. Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м’якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений і завжди про щось, здавалось нам, думав (Довж., І, 1958, 66); Струк мав іншу натуру [ніж Стручиха] і любив з’їсти і одягтися (Турч., Зорі.., 1950, 215); // ким, за кого. Добирати і носити одяг, наслідуючи кого-небудь; наряджатися кимсь. — Одягніться прохачкою, та й господи.. помагай вам! (Н.-Лев., IV, 1956, 287); [Олена:] Наталя казала, що одягнеться за циганку та ворожити всім буде (Вас., III, 1960, 66); — Чом це ти одягнувся буржуєм? Одяг цей не приносить добра… (Сос., І, 1957, 244).

2. розм. Забезпечувати себе одягом. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся.. (Л. Укр., IV, 1954, 218); Пішов Грицько очерети косити. — Все ж таки хоч на ті гроші проживу та одягнуся (Мирний, ІІ, 1954, 78).

3. у що, без додатка, перен. Покриватися чим-небудь по поверхні. Монте-Мікеле одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (Коцюб., II, 1955, 295); // Покриватися листям. Німі дерева тихо, урочисто брунькували. О, як вони одягнуться через тиждень, як закрасуються буйно та весело!.. (Гончар, III, 1959, 355).

4. перен. Огортатися, оповиватися чим-небудь (туманом, мороком, темрявою і т. ін.). Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглася синявою (Коб., III, 1956, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 645.

Одягатися, га́юся, єшся, сов. в. одягтися, гнуся, нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 43.