ОДУРІТИ
Значення одуріти це
ОДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. Москаль подививсь, подививсь на неї та й пішов з хати… Солоха одуріла й не зна, що робити, що й казати… (Мирний, І, 1954, 62); Осінні вітри гуляли світом, заробітчани верталися до рідного вогнища, брели заболоченими дорогами, від дум одуріла голова: як ми визимуємо цей год? (Горд., II, 1959, 183); // Те саме, що збожево́літи. Сидить вона, не йде в село, Не пита й не плаче, Одуріла!.. і цеглину Муштрує, то лає, То годує, як дитину, Й сином називає (Шевч., І, 1963, 232); [Князь:] Не розумію, що се все значить. Боюсь, що бідна з горя одуріла (Фр., IX, 1952, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 643.
Одуріти, рію, єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 43.
одуріти Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Odori | одуріти |
одуріти Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
odurity | odurity | odurity |
одуріти Рід - дієслово, доконаний вид
одуріти Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одурію | одуріємо |
2 особа | одурієш | одурієте |
3 особа | одуріє | одуріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одурів | одуріли |
Жіночий рід | одуріла | |
Середній рід | одуріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одуріймо | |
2 особа | одурій | одурійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | одурівши |
одуріти Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 4 | 3 |
одуріти в англійській розкладці - jlehsnb
Цитати української літератури з використанням слова одуріти
"Одначе сам хотів упитися, одуріти, щоб нічого не пам’ятати, не чути, не бачити"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"Захмеліть, одуріти від твого тепла."Симоненко Василь Андрійович - «Я і в думці обняти тебе не посмію…»