ОБІРНИК
Значення обірник це
ОБІРНИ́К, у́, ч., діал. Гній. — Для них [тварин] будує [людина] хліви й стайні, тягає воду з криниць,.. викидає обірник (Фр., IV, 1950, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 507.
Обірник, ка, м.
1) Навозъ. Вх. Зн. 42.
2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки. Шух. Г. 278.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 11.
обірник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Obernik | обірник |
обірник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
obirnyk | obirnyk | obirnyk |
обірник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
обірник Словоформи слова
Називний | обірник | обірники |
Родовий | обірнику | обірників |
Давальний | обірникові, обірнику | обірникам |
Знахідний | обірник | обірники |
Орудний | обірником | обірниками |
Місцевий | на/у обірнику | на/у обірниках |
Кличний | обірнику | обірники |
обірник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |