ОБХИЛЮВАТИ

ОБХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех., рідко. Схиляючись, обступати, оточувати з усіх боків, по краях. І вже відкрилося передо мною море! Його, по-справжньому блакитне і прозоре, Кругом обхилюють берегові сади (Вирган, В розп. літа, 1959, 169); Я загубився в десятках десятків спин і голів, що обхилили всю цю.. пивнушку (Мик., II, 1957, 69); // Оточувати, обставляти і т. ін. похиленими заслонами; обслонювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 599.