ОБУРЮВАТИСЯ
Значення обурюватися це
ОБУ́РЮВАТИСЯ1 , ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.
1. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Хотк., II, 1966, 61); В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (Томч., Жменяки, 1967, 19); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (Довж., І, 1958, 284).
2. заст. Збуджуватися, хвилюватися. Обурився ворог; хтось крикнув: — Пали! (Стар., Поет. тв., 1958, 225).
ОБУ́РЮВАТИСЯ2, ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися. Перед очима виростали якісь високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні. Здавалось — ось-ось зразу обуряться на нас, задавлять (Вас., І, 1959, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 597.
Обурюватися, рююся, єшся, сов. в. обуритися, рюся, ришся, гл.
1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни… столя обурилась. О. 1862. VIII. 10.
2) Возмутиться, вознегодовать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 30.
обурюватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| angry | возмущаться |
обурюватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oburiuvatysia | oburiuvatysia | oburyuvatysya |
обурюватися Рід - дієслово, недоконаний вид
обурюватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обурююся | обурюємося |
| 2 особа | обурюєшся | обурюєтеся |
| 3 особа | обурюється | обурюються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обурюватимуся | обурюватимемося |
| 2 особа | обурюватимешся | обурюватиметеся |
| 3 особа | обурюватиметься | обурюватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обурювався | обурювалися |
| Жіночий рід | обурювалася | |
| Середній рід | обурювалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обурюймося | |
| 2 особа | обурюйся | обурюйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обурюючись | |
| Минулий час | обурювавшись |
обурюватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 6 | 5 |
обурюватися в англійській розкладці - j,eh.dfnbcz
Цитати української літератури з використанням слова обурюватися
"Мабуть, не слід у наш час обурюватися і нарікати, впадаючи в жалюгідне становище людей, які жебрають співчуття, однак ту досконалу механіку бою я не забуду до кінця своїх днів."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Нiна не те щоб була обурена (яка жiнка буде обурюватися, коли їй освiдчуються у коханнi), але у неї з'явилося вiдчуття, що до неї доторкнулося щось мокре i слизьке.."Кашин Владимир - I жодної версiї
"— Дякую вам, о шановний, — відпускаючи Шемсі-ефенді, чемно мовила Хуррем і ще довго потім сиділа в книгозбірні, не знаючи, дивуватися їй, обурюватися чи заридати від безнадії і відчаю."Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"- Ну й безглузда крадiжка! - не переставав обурюватися заступник начальника дiльницi"Михановский Владимир - Оранжеве серце
"Братчики вже й обурюватися почали, бо ж треба було знаходити якесь затишне місце і влаштовуватися на зиму — а дід гасає, мов курка з яйцем"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Вже Микола Мокрий був вельми хоробрий воєвода, а його сини виросли ще хоробрішими і по смерті батька, успадкувавши кожен свій город, стали відверто обурюватися нерішучістю царських синів Бориса й Романа"Загребельний Павло Архипович - Диво