ОБУРЛИВИЙ
Значення обурливий це
ОБУ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який викликає обурення. [Криницька:] Книжка шкідлива, політично дволика.. А просто сказати — обурлива книжка (Мик., І, 1957, 396); — Ви своїм обурливим анархізмом підриваєте авторитет райкому (Руд., Остання шабля, 1959, 509).
2. Який виражає обурення; сповнений обурення. Схвачувався вітер, розносив обурливі слова парубка (Горд., Чужу ниву.., 1947, 8); Якась жінка в залі зойкнула, і на адресу гестапівця полетіли обурливі вигуки (Хижняк, Тамара, 1959, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 597.
обурливий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
outrageous | возмутительный |
обурливий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
oburlyvyi | oburlyvyi | oburlyvyy |
обурливий Рід - прикметник
обурливий Словоформи слова
Називний | обурливий | обурлива | обурливе | обурливі |
Родовий | обурливого | обурливої | обурливого | обурливих |
Давальний | обурливому | обурливій | обурливому | обурливим |
Знахідний | обурливий, обурливого | обурливу | обурливе | обурливі, обурливих |
Орудний | обурливим | обурливою | обурливим | обурливими |
Місцевий | на/у обурливому, обурливім | на/у обурливій | на/у обурливому, обурливім | на/у обурливих |
обурливий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |