ОБСТАВЛЯТИСЯ

ОБСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. обста́вляться; док.

1. Оточувати себе чим-небудь. * Образно. За річкою, що обставилася стіною темно-зеленого очерету, потяглося нив’я довгими поясами (Мирний, IV, 1955, 316).

2. Заставляти свій будинок, свою квартиру обстановкою; діставати собі меблі.

3. тільки недок., театр. Забезпечуватися всім необхідним для постановки (реквізитом, художнім оформленням і т. ін.). У театрі Суслова п’єса "Талан" обставлялась дуже сумлінно і мала великий успіх серед глядачів (Минуле укр. театру, 1953, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 585.

Обставлятися, вля́юся, єшся, сов. в. обста́витися, влюся, вишся, гл. Окружать, окружить себя.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 27.