ОБСКУРАНТ

ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. — Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям — се такі обскуранти! (Л. Укр., III, 1952, 579); Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві — культуру прогресивну і культуру реакційну.., яку він вбачав в діяльності Каткова, Суворіна, Мещерського, Побєдоносцева і інших російських обскурантів (Рад. літ-во, 3, 1957, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 580.