ОБСАДЖУВАТИСЯ

ОБСА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСАДИ́ТИСЯ, са́джуся, сади́шся, док.

1. чим. Насаджувати рослини навколо свого двору, житла і т. ін. Іван повернув голову, де.. в глухому кутку обсаджувався садом, обгороджувався, розбудовувався й багатів Мар’ян Хомаха (Чорн., Визволення, 1949, 34); Обсадився садом, садом-виноградом (Сл. Гр.).

2. перев. док., розм. Закінчити садіння рослин. — Як у вас в полі і в городі, кумасю? Чи обсіялись, чи обсадились? (Вас., II, 1959, 354).

3. рідко. Оточувати себе ким-небудь, садовити когось-навколо себе. Дочка з матір’ю прощалася, Попрощавшись, та й поїхала, Серед лісу становилася, Проти сонечка сушилася, Солов’ями обсадилася (Чуб., V, 1874, 764).

4. тільки недок. Пас. до обса́джувати 1-3. Тин або паркан обов’язково обсаджується виткими рослинами (Озелен. колг. села, 1955, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 575.

Обсаджуватися, джуюся, єшся, сов. в. обсади́тися, джу́ся, дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 26.