ОБРУЧИК

Значення обручик це

ОБРУ́ЧИК, а, ч. Зменш. до обру́ч. На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора (Нех., Ростіть.., 1947, 64); Сонце заходило за сизу, легеньку хмарку й неначе обвело її навкруги золотим, лиснячим обручиком (Н.-Лев., IV, 1956, 7); Крамарі втридорога збували свій крам: паперові гудзики, кишенькові люстерка, позолочені обручики, буси (Чорн., Визволення, 1949, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 573.

обручик Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
obruchiобручик

обручик Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
obruchykobruchykobruchyk

обручик Рід - іменник, чоловічий рід, неістота

обручик Словоформи слова

Називнийобручикобручики
Родовийобручикаобручиків
Давальнийобручикові, обручикуобручикам
Знахіднийобручикобручики
Оруднийобручикомобручиками
Місцевийна/у обручикуна/у обручиках
Кличнийобручикуобручики

обручик Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

обручик в англійській розкладці - j,hexbr

Цитати української літератури з використанням слова обручик

"На голові тьмяніє золотистий обручик, похитуються сріблясті колючки"Бережний Василь Павлович - Істина поруч

"На головi тьмянiє золотистий обручик, похитуються срiблястi колючки"Бережной Василий - Iстина поруч

"— Да еще и перстень посылает ей диамантовый, его и в сто червонцев "не убереш"! — воскликнул с оживлением Остап, — да велел еще мне передать ей на словах, чтобы носила пока этот, а что скоро он переменит его на гладенький обручик"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы