ОБРОБЛЯТИ

ОБРОБЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідко ОБРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. обро́блять; док., перех.

1. Певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін. Камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Мирний, IV, 1955, 330); Майстри на місці мусили занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново (Фр., VIII, 1952, 384); Хлопці обробляють деталі для невеликих токарно-гвинторізних верстатів (Роб. газ., 1.Х 1965, 2); // чим, без додатка, спец. Діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного результату. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою, іноді обчищають від шкірочки (Укр. страви, 1957, 213); Хімічно обробляючи її [деревину], одержують штучне волокно (Наука.., 2, 1959, 28).

Обробля́ти (оброби́ти) ра́ну — очищати, дезинфікувати рану, готуючи до перев’язки, операції і т. ін. Заброда швидко і вправно витяг великого осколка, обробив рану, наклав шви (Кучер, Голод, 1961, 117); Обробля́ти (оброби́ти) хво́рого (пора́неного і т. ін.) — готувати хворого (пораненого і т. ін.) до перев’язки, операції; перев’язувати, оперувати. — Молодець! — Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург, обробляючи пораненого Орлюка (Довж., І, 1958, 306).

2. Готувати для вирощування рослини (про грунт). До півліта стоїть у плавнях дніпрова вода, а коли спаде, родючий плавневий мул селяни обробляють під городи (Гончар, II, 1959, 372); У весняно-літній період ранній пар обробляють культиваторами з плоскорізальними лапами і боронами (Колг. енц., II, 1956, 232); Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння (Ю. Янов., II, 1954, 128); // Виконувати, здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, в городі і т. ін.). Всім було цікаво.. Що краще — чи поділити землю між люди, чи, може, гуртом оброблять поле і тоді вже ділити хліб (Коцюб., II, 1955, 84); Два вільні дні [кріпаки], замість відпочити, надсаджували останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 48); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (Фр., III, 1950, 45); — В самому тільки Казахстані за час війни моя машина обробила тисячі гектарів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 99); // Системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування рослин; вирощувати. На [науково-дослідній] станції сіють та обробляють рис, поливний бавовник, кукурудзу (Вол., Самоцвіти, 1952, 226); Цукрові буряки у нас рік у рік дають порівняно високі врожаї, бо ми їх добре обробляємо (Колг. Укр., 9, 1956, 18).

3. Упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь викінченого вигляду. Олесь завжди дуже старанно обробляв свій текст, та все ж інколи і в нього траплялися недоробки (Донч., VI, 1957, 616); У Петропавловську М. М. Васильєв обробляв результати спостережень, проведених під час плавання (Видатні вітч. географи.., 1954, 54); Увесь свій талант і многолітній труд поклав [М. Лисенко] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (Довж., III, 1960, 23); // Опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет і т. ін.). — Кілька разів говорив я вам, як обробляти вільну тему (Мак., Вибр., 1954, 53); Ми маємо на меті не тільки дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові, недруковані праці (Коцюб., III, 1956, 243); // чим. Оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу і т. ін. Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою — рубцюватою, пружною тканиною (В’язання.., 1957, 13).

4. недок., тільки обробля́ти, перен., розм. Впливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось. — Він із своїм дружком, .. гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Балці, молодь обробляли (Головко, II, 1957, 447); — Ось їх гетьманські шпигуни й обробили (Довж., І, 1958, 146); — От ти і оброби його, товаришу Криворучко, — обзивається Чугай. — Тільки привчи його більше мовчати (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 144).

5. тільки док., розм. Упоратися з певними роботами в кого-небудь; зробити все кому-небудь. А ще що й.. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити насамперед, за погоди (Фр., II, 1950, 46).

Обробля́ти (оброби́ти) ді́ло (ді́льце) — швидко, спритно здійснювати що-небудь, облагоджувати якусь справу (перев. у своїх інтересах). В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Мельн., Поріддя.., 1959, 57).

ОБРОБЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ОБРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. обро́блять; док., евф. Забруднювати нечистотами, екскрементами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 569 - 570.

Обробляти, бля́ю, єш, сов. в. оброби́ти, блю́, биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 25.