ОБРАЖАТИ

Значення ображати це

ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., перех.

1. Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Нехай бідну Зоню хто хоче ображає, панна Юзечка ще й гнівається, що вбога сирота Зоня не вміє бути гречною (Л. Укр., ІІІ, 1952, 655); Кожному, хто смів його [брата] ображати, вона ладна була перервати горлянку (Тют., Вир, 1964, 155); Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Гр., II, 1963, 43); — Коли б же я знав, що я тебе ображу, — звіку б не казав! (Вовчок, І, 1955, 120); Він ніколи нікого з них не образив, не сказав жодного грубого слова (Шовк., Інженери, 1956, 42); // Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Те, що він без кінця вихваляв свою Унгарію, з якою вони воювали, якось не ображало бійців (Гончар, III, 1959, 230); Криві ворота, не обмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… (Мирний, І, 1949, 278); [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! (Фр., IX, 1952, 392); Послові російському Наполеон з обуренням вичитував, що Олександр нарочито все робить, аби лише образити Францію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 64).

2. рідко. Те саме, що кри́вдити. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати (Тют., Вир, 1964, 105); — Але коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте…, — я знищу вас як зрадників (Довж., І, 1958, 157).

3. перен. Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати. Його ображає згадка про те, що молодший брат.. знищив усі його заміри, два роки плекані в серці (Коцюб., І, 1955, 112); Голос коханої, який лунав з освітленого вікна, вабив його, дражнив і ображав (Дмит., Наречена, 1959, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 560.

Ображати, жа́ю, єш, сов. в. образити, жу, зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 23.

ображати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
insultоскорблять

ображати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
obrazhatyobrazhatyobrazhaty

ображати Рід - дієслово, недоконаний вид

ображати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаображаюображаємо
2 особаображаєшображаєте
3 особаображаєображають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаображатимуображатимемо
2 особаображатимешображатимете
3 особаображатимеображатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідображавображали
Жіночий рідображала
Середній рідображало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа ображаймо
2 особаображайображайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часображаючи
Минулий часображавши

ображати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

ображати в англійській розкладці - j,hf;fnb

Цитати української літератури з використанням слова ображати

"I запам'ятай, я нiкого не буду тут ображати або кривдити! "Кашин Владимир - День народження

"На інших міг покрикувати, забрідпих горожанок міг ображати брутально, а зіткнувшись з цією хол одної ірською ватагою, вперше відчув, що сваволя його тут не може бути безмежна… Коли б часом коса та не наскочила на камінь… Но даються в руки"Гончар Олесь Терентійович - Циклон

"— Нікого я не думаю ображати, а хочу сказати правду й порадитися з друзями, як нам з такою правдою жити далі? — упевнено провадив Пулавський"Старицький Михайло Петрович - Останні орли

"Кожному, хто смів його ображати, вона ладна була перервати горлянку"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"— Це значить, — сказала Аглая, — що не треба ображати людину, коли вона цього не заслужила, — це раз"Хвильовий Микола - Вальдшнепи

"I на думцi не мав ображати й’."Винниченко Володимир Кирилович - Між двох сил

"Той замотав головою (ці велетенські шматки обвуглено сирого м’яса з цибулею ніяк не пролізли б йому крізь горло), але, щоб не ображати господаря, вичавив щось на кшталт "один помаганч пгошу""Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів

"— Ви мені вибачте… Я, звісно, не хотів вас, товаришу, ображати"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть

"Потім до нас підходить відомий панфутурист Семенко й одразу ж починає ображати мене дотепами й лаяти за французькі фрази, що я їх вживав у своїх памфлетах: мовляв, це ж французьке парикмахерство"Хвильовий Микола - Вступна новела

ображати Республіку… Хотів би я побачити такого сміливця!"Гаврош Олександр Дюлович - Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу