ОБКОПУВАТИСЯ

ОБКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Оточувати, обводити свою садибу і т. ін. (ровом, насипом і т. ін.). На буряки.. довгоносик напав навалою. Від нього обкопувалися, його визбирували (Минко, Повна чаша, 1950, 91); Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Мирний, IV, 1955, 241).

2. рідко. Те саме, що око́пуватися 2. Одного разу рій обкопався на околиці села в Курській області (Скл., Орл. крила, 1948, 43).

3. тільки недок. Пас. до обко́пувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.

Обкопуватися, пуюся, єшся, сов. в. обкопатися, паюся, єшся, гл. Окапываться, окопаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 12.