ОБКОЛЮВАТИСЯ

ОБКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док.

1. Відколюючись, відділятися. Краї крижини обкололись.

2. перев. док., розм. Наколоти собі тіло чим-небудь гострим. Обколотися до крові.

3. тільки недок. Пас. до обко́лювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 513.