ОБИДЕНЬ

ОБИ́ДЕНЬ, присл., діал. За день, через день. У Тригубенка в хаті метушня — збори в дорогу. Ніяк не схоже на те, що чоловік обидень і повернеться (Головко І, 1957, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 500.

Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 9.