ОБЖИРАТИСЯ

ОБЖИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЖЕ́РТИСЯ, ру́ся, ре́шся і рідко ОБІЖРА́ТИСЯ, жру́ся, жре́шся, док., чим, чого і без додатка, зневажл. Надмірно наїдатися, завдаючи шкоди своєму здоров’ю; об’їдатися. Німці обжирались яблуками, грушами, ..качками, індиками і спали на дівочих перинах, важко стогнучи уві сні (Довж., І, 1958, 134); — Нічого йому не станеться… — меду обжерся, тепер болить живіт… (Вас., II, 1959, 202); * Образно. Війна.. струшує в пітьму людське життя, обжирається кров’ю (Тют., Вир, 1964, 376); // Надмірно напиватися (горілки, вина і т. ін.); перепиватися, обпиватися. В цей день його отець опрягся, Як чикилвихи обіжрався (Котл., І, 1952, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 498.

Обжиратися, ра́юся, єшся, сов. в. обже́ртися, ру́ся, решся, гл. Обжираться, обожраться. Обжерся та й болить живіт. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 9.