ОБЕЗГЛАВЛЮВАТИ
Значення обезглавлювати це
ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., перех., книжн.
1. Те саме, що обезголо́влювати.
2. переч. Позбавляти керівництва. Він.. повторив, що тепер повести народ на збройну боротьбу — значить обезглавити клас, погубивши найкращі сили (Вільде, Сестри.., 1958, 224); — Що ти, Василю Степановичу, в таку гарячу пору хочеш колгосп обезглавити! В постіль злягти! (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 486.
обезглавлювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obezglavlivanii | обезглавлювати |
обезглавлювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obezghlavliuvaty | obezghlavliuvaty | obezhlavlyuvaty |
обезглавлювати Рід - дієслово, недоконаний вид
обезглавлювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезглавлюю | обезглавлюємо |
| 2 особа | обезглавлюєш | обезглавлюєте |
| 3 особа | обезглавлює | обезглавлюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезглавлюватиму | обезглавлюватимемо |
| 2 особа | обезглавлюватимеш | обезглавлюватимете |
| 3 особа | обезглавлюватиме | обезглавлюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обезглавлював | обезглавлювали |
| Жіночий рід | обезглавлювала | |
| Середній рід | обезглавлювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезглавлюймо | |
| 2 особа | обезглавлюй | обезглавлюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обезглавлюючи | |
| Минулий час | обезглавлювавши |
обезглавлювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |