ОБЕЗВІЧИТИ
Значення обезвічити це
ОБЕЗВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Покалічити. Другий замах [батога] повалив на землю другого драба, третій обезвічив третього, переламавши йому кості в обох руках (Фр., III, 1950, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 485.
Обезвічити, чу, чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був… безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 7.
обезвічити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obesit | обезвічити |
обезвічити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obezvichyty | obezvichyty | obezvichyty |
обезвічити Рід - дієслово, доконаний вид
обезвічити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезвічу | обезвічимо |
| 2 особа | обезвічиш | обезвічите |
| 3 особа | обезвічить | обезвічать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обезвічив | обезвічили |
| Жіночий рід | обезвічила | |
| Середній рід | обезвічило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обезвічімо | |
| 2 особа | обезвічи | обезвічіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | обезвічивши |
обезвічити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |